Також за темою

Monumentum Ancyranum — це висічена на стінах Храму Августа в Анкарі найповніша з збережених копій Res Gestae Divi Augusti, політичного заповіту першого римського імператора Августа. Бронзові оригінали, що стояли біля мавзолею Августа в Римі, давно втрачені, тому саме ця кам'яна копія I століття н. е. є головним джерелом тексту для істориків усього світу.

Це 35 параграфів, продиктованих самим Августом незадовго до смерті. У них він від першої особи перелічує свої військові перемоги, благодійні пожертви, відновлені храми, поселення ветеранів, а також кількість гладіаторів на влаштованих ним іграх. За жанром це одночасно політичний звіт, пропаганда та особиста хроніка епохи.

Після смерті Августа в 14 році н. е. провінції Римської імперії отримали копії його «Діянь» для поширення культу імператора. В Анкірі (сучасна Анкара) текст викарбували прямо на стінах храму — латинську версію всередині пронаосу, грецький переклад зовні. Камінь виявився довговічнішим за бронзу: римські оригінали перед мавзолеєм втрачено, а анкарські стіни встояли.

Провінція Галатія була двомовною: римські чиновники та армія читали латиною, а місцеве населення — грецькою. Подвійна версія забезпечувала максимальне охоплення імперської пропаганди: латинський текст розміщувався всередині пронаоса для офіційної аудиторії, грецький переклад — зовні целли, щоб його міг прочитати будь-який перехожий.

Текст було знову відкрито у 1550-х–1560-х роках хорватським дипломатом Антуном Вранчичем (латинізоване ім’я — Андреас Вранчич), який подорожував Анатолією. Відтоді Monumentum Ancyranum став обов’язковим об’єктом для всіх наукових експедицій у цей регіон. Точна копія напису в повний розмір була створена для Всесвітньої виставки 1911 року в Римі і сьогодні зберігається в Museo della Civiltà Romana.

До спорудження augusteum у 25–20 рр. до н. е. на цьому місці, ймовірно, знаходилося більш давнє фрігійське святилище, присвячене богу Місяця Мену або богині Кібелі. Римляни включили старе сакральне місце до нового культового комплексу — стандартна практика інтеграції місцевих релігійних традицій в імперську ідеологію.

До наших днів збереглися дві бічні стіни храму, дверний отвір, багато прикрашений різьбленим орнаментом, та сліди шести колон фасаду. На основі цих залишків вчені реконструюють первісний план будівлі як простиль із шестиколонним портиком. Написи на стінах збереглися в достатньому обсязі, щоб відновити повний текст Res Gestae.

Історія цього місця багатогранна: у V–VI століттях храм було переобладнано на візантійську церкву, а в XV столітті впритул до нього звели мечеть Хаджі Байрам — другу за релігійним значенням святиню Анкари. Кладка храму фактично стала частиною зовнішнього двору мечеті. Сьогодні античні руїни та османська мечеть стоять буквально за кілька метрів одна від одної, утворюючи рідкісний архітектурний діалог різних цивілізацій.

Вхід на відкриту територію Храму Августа зазвичай безкоштовний. Огляд займає від 30 до 60 хвилин, а якщо ви глибоко цікавитеся епіграфікою — до 90 хвилин. Відвідування сусідньої мечеті Hacı Bayram також безкоштовне, однак вимагає дотримання правил: зняти взуття, жінкам покрити голову, уникати входу під час намазу.

Так, це місце цікаве для широкої аудиторії. Навіть без знання латини чи давньогрецької мови стіни з двотисячолітніми написами справляють сильне враження. Контекст легко зрозуміти завдяки пояснювальним табличкам на місці. Проте любителі історії та епіграфіки отримають набагато більше: варто заздалегідь прочитати хоча б короткий виклад Res Gestae.

Храм вдало вписується в пішохідний маршрут історичним центром Анкари. Звідси приблизно 1,5 км до фортеці Анкара Калесі з панорамним видом на місто та до Музею анатолійських цивілізацій — одного з найкращих археологічних музеїв Туреччини. Разом ці три об'єкти дають повний зріз історії від хетської епохи через античний Рим до османського періоду.

Плануйте візит на ранок або на кінець дня: бічне сонячне світло висвітлює рельєф літер на камені, і латинський напис читається найчіткіше. Опівдні стіна освітлюється прямо, написи втрачають контраст і погано помітні на фотографіях. Весна та осінь — найкращі сезони: комфортна температура та м'яке світло.

Найзручніший маршрут — метро Ankaray до станції Ulus, потім близько 10 хвилин пішки на схід через торгові вулички старого центру. Від Kızılay це одна зупинка або 2 км пішки. З аеропорту Esenboğa — автобус Havaş до Ulus (близько 45 хвилин) або таксі. З паркуванням у цьому районі складно, краще скористатися метро.

Якщо вас цікавить епіграфіка, візьміть бінокль або фотоапарат з об'єктивом 70–200 мм: верхні рядки напису розташовані високо і без оптики їх важко розгледіти. Жінкам варто взяти хустку для відвідування мечеті Hacı Bayram. Зручне взуття обов'язкове — територія кам'яниста, а подальший пішохідний маршрут по Ulus займе кілька годин.

Увійдіть на огороджену територію храму й насамперед огляньте внутрішні стіни пронаосу — там викарбувано латинську версію Res Gestae Divi Augusti. Читайте зверху вниз, рухаючись уздовж стіни: текст структурований за параграфами. Зверніть увагу на збереження окремих фрагментів і на місця, де камінь пошкоджений.

Обійдіть храм і знайдіть зовнішню стіну целли з грецьким перекладом того самого тексту. Порівняйте обсяг і стан двох версій. Якщо ви знаєте грецьку або латину — це рідкісна нагода прочитати справжній імперський текст I століття н. е. безпосередньо на оригінальному камені. Огляньте також дверний отвір з різьбленим орнаментом.

Мечеть XV століття стоїть упритул до храму. Зніміть взуття біля входу, жінкам слід покрити голову. Слідкуйте за часом молитов: приблизно за 15 хвилин до намазу і під час нього туристи не входять. Прихожани звикли до туристів, проте поводьтеся тихо і шанобливо. Інтер'єр мечеті доповнює картину багатовікового сусідства різних культур в одному місці.

Після огляду храму та мечеті вирушайте до фортеці Ankara Kalesi (близько 1,5 км пішки) — звідти відкривається панорама на все місто. Потім відвідайте Музей анатолійських цивілізацій, що знаходиться в безпосередній близькості від фортеці: експозиція охоплює період від палеоліту до османської епохи і надає повний історичний контекст для всього побаченого за день.